На сайт Івано-Франківського рибоохоронного патруля

Прісноводні (річкові) раки

Прісноводний ракПрісноводні раки з'явились близько 130 мільйонів років тому, в юрському періоді. Їх зовнішній вигляд з тих часів практично не змінився.

Тіло вкрите панциром з хітину, просякнутим кальцієм. Цей легкий, проте твердий хітиновий покрив захищає м'які частини тіла рака. Крім того, він слугує раку зовнішнім скелетом, до нього зсередини прикріплюються м'язи. Хітиновий покрив практично не розтягується, тому ріст раків відбувається нерівномірно. Періодично старий покрив, що вже став тісним для ростучого організму, відстає від тіла, а під ним утворюється новий покрив. Відбувається линька: старий покрив тріскається і з нього виходить рак, вкритий м'яким та безколірним хітином. Рак швидко росте, а хітин насичується кальцієм та твердне. Тоді ріст припиняється до нової линьки. Линяють раки кілька разів на рік.

Голова і груди нерухомо з'єднані та утворюють головогруди. Черевце складається з 6 сегментів та анальної пластинки (формує основу хвостового плавця). Кожний сегмент черевця несе по парі кінцівок. Пересувається рак по дну головою вперед за допомогою чотирьох пар грудних ходильних ніг. Ще одна (передня) пара ходильних ніг несе особливі утворення для захисту і захоплення здобичі - клешні. При небезпеці рак задкує, різкими рухами хвостового плавця піднімає мул та відпливає від загрози головою назад. Зазвичай дорослий рак плаває дуже рідко.

Живуть раки на дні прісних водойм: в ріках та озерах з чистою водою, багатою мінеральними солями. Оптимальна температура води влітку - 16-22°С. Глибини повинні бути 3-5 метрів, дно з окремими заглибинами та западинами. Бажано, щоб підводні схили берегів були крутими.

В таких крутих берегах, під затопленими корчами, камінням чи корінням підводних рослин раки риють нірки, в яких ховаються в світлу пору доби (влітку це 12-14 годин). Довжина такої нори може досягати 35 см. Рак охороняє свою схованку від інших особин. Свою нору використовує тривалий час.

Раки зазвичай активні в сутінках та вночі, але інколи полюють і вдень. Для пошуку здобичі виходять із схованки, рухаються повільно, постійно ворушачи довгими вусами – це в рака органи нюху. Як правило, раки шукають їжу не відходячи далеко від нори. Проте, якщо корму недостатньо, вони здатні мігрувати на значні відстані – 100-250 метрів.

Рак - всеїдна тварина (поліфаг). Живиться рак різноманітною їжею як рослинного, так і тваринного походження, часто поїдає трупи тварин, запах яких чує здалеку, особливо коли трупи жаб, риб, інших тварин вже почали розкладатись.

Коли є вибір, раки віддають перевагу свіжій їжі, а не гнилій, що вже почала розкладатися. Рак поїдає як тваринну, так і рослинну їжу, причому рослини складають значну частину його дуже різноманітного раціону. Частка рослин в кормі в певні періоди може сягати 80-90 %, проте нормальний розвиток рака неможливий без тваринної їжі.

Молюски, черв'яки, тваринні рештки, комахи та їх личинки, дрібні ракоподібні, пуголовки, - це основна тваринна їжа, із рослин раки їдять рдести, елодею, роголистник, кушир, латаття, хвощ, водорості, ряску. Раки охоче поїдають стебла і кореневища очерету, комишу і осоки. Взимку раки харчуються опалим листям. Відомі серед раків випадки канібалізму.

Помічено, що самки рака з'їдають за один раз більше їжі, ніж самці, ця різниця може досягати до 50 %. При цьому самки їдять рідше.

Зміна раціону рака має сезонний характер. У періоди, що передують інтенсивним енергетичним витратам (розмноження, линька) або перед припиненням харчування (період линьки, зимівля) частка тваринної їжі зростає і значно перевищує частку рослинної. Навесні переважає рослинний компонент, що очевидно пов'язане з інтенсивним розвитком молодих пагонів водної рослинності.

Для забезпечення твердіння хітинового панцира після линяння раки навесні та влітку заковтують для перетравлення дрібні камінці з вапняку.

Дихає рак розчиненим у воді киснем. Зябра розташовані в порожнині всередині головогрудей.

Раки дуже вимогливі до якості води та вмісту розчиненого у ній кисню - при її забрудненні або цвітінні залишають таку водойму і переселяються до іншої, з більш сприятливими умовами (адже в дуже вологій атмосфері можуть певний час дихати повітрям). Забруднення води спричиняє їх масову загибель. Тому наявність раків свідчить про екологічну чистоту водойм.

Розміри дорослих особин - 12-25 см завдовжки. Тривалість життя - до 20 років, переважно довше 8-10 років не живуть.

Забарвлення раків може змінюватись залежно від властивостей води та місця життя. Переважно це зеленувато-буре, коричнувато-зелене забарвлення (зумовлене синім, зеленим, бурим і червоними пігментами). Таке захисне забарвлення робить рака невидимим на фоні темного мулистого дна. Під дією високих температур усі пігменти, крім червоного, руйнуються, тому у вареного рака панцир червоніє.

Під час сутичок самців та самок, завжди домінують самці. Самки ретируються, часто навіть не вступаючи фізично в контакт, - вони реагують на загрозливу позу самця. В конфліктах між самцями, як правило, перемагає більший за розмірами рак, отже, і старший. Але далеко не всі сутички обходяться без втрат, часто зустрічаються особини без клешні, кінцівки чи з обламаними вусиками. Всі ці втрачені кінцівки поступово відростуть після кількох линьок.

При линянні чи небезпеці раки здатні за допомогою м'язового зусилля відділяти клешню (самоскалічення), яка потім відновлюється під час наступних линьок.

Життєвий цикл раків підпорядкований сезонним змінам. Чим коротший світловий день, тим вони менш активні. Зиму раки проводять там, де і літо, лише спускаються глибше. З пізньої осені до ранньої весни раки мало рухаються, у своїх норах сидять близько 20 годин на добу. Самки в цей період піклуються про ікру, періодично залишають свої схованки щоб почистити та провентилювати ікру, приймаючи при цьому характерні пози.

Весною (травень) та на початку літа раки збираються на мілководді поблизу берегів. Швидше за все, це явище пов'язано з виходом молодих рачат з ікри. Саме в цей час дуже легко ловити раків, вони концентруються біля берега і практично не намагаються сховатись.

Через тиждень після "народження" молоді можна спостерігати, як велика кількість дрібних рачків плаває біля самки. Маленькі рачки схожі на дорослих раків. Деякий час перебувають на черевних кінцівках матері (від 10 до 12 діб) під їх захистом, потім – розповзаються. Харчуються молоді рачата дрібними організмами (дафніями, дрібним мотилем і трубочником) та рослинною їжею (в основному водоростями). Довжина їх близько 10 мм. За перше літо життя рачки линяють 5-6 разів, їх довжина до осені ледь досягає 2,5-3 см. До кінця другого року життя молоді раки виростають до 6 см (полинявши за друге літо 6 разів), додаючи в подальшому по 1 см щороку. Ставши статевозрілими, раки линяють по 2 рази на рік.

Кількість та терміни линьок раків дуже залежать від їх віку, температури та доступності корму. Наближення линьки можна помітити по матовому відтінку панцира, крім цього, він стає тонким і крихким. Молоді раки линяють частіше, ніж дорослі. Терміни і тривалість линьки раків у різні роки в одних і тих же водоймах відрізняються, очевидно, це залежить від умов водного середовища, погоди та інших чинників. У водоймах України найчастіше спостерігається дві линьки дорослих раків - на початку та в кінці літа. В річках та їх притоках раки починають линяти швидше, в заплавних озерах - пізніше. У річках раки линяють швидше в гирлових ділянках, і пізніше - у верхів'ях. Різниця у термінах линьки може становити 1-2 тижні. У періоди линьки раки не харчуються зовсім.

Раки - роздільностатеві тварини. Статева зрілість самців настає на третьому, а самок - на четвертому році життя; довжина рака в цей час не менше 7-8 см. Зараз в наших водоймах практично немає великих особин з розміром понад 18-20 см, їх вік близько 8 років.

Період розмноження раків припадає на початок осені. В цей період активність раків дуже підвищується, вони виходять із своїх притулків не лише вночі, але і вдень. Самці стають агресивнішими та рухливішими, відбуваються часті зіткнення між ними. Вони нападають на інших навіть з нори. Побачивши самку, самець починає її переслідувати. Якщо доганяє, то хапає її за клешні і перевертає на спину. Під час спарювання самець та самка обернені один до одного черевними боками. Самець повинен бути більшим за самку, інакше вона може вирватися і спарювання не відбудеться. Після запліднення самки самець залишає її. Як правило, самець запліднює до трьох самок. Статеві залози рака розташовані у грудній порожнині. Запліднення - внутрішнє. У заплідненої самки на черевній стороні її головогрудей з'являється біла пляма. Через 2-3 тижні самка відкладає ікру собі на черевні кінцівки і виношує їх близько 7-8 місяців.

У раків виражений статевий диморфізм: у самців черевце вужче або таке ж широке, як головогруди, 2 передні пари черевних ніжок трубчасті, (беруть участь у заплідненні); у самок черевце ширше від головогрудей, перша пара черевних кінцівок рудиментарна. Самці більші за самок, мають більші, масивніші клешні.

Найпоширеніші в Україні два види: довгопалий та широкопалий раки. Довгопалий рак більш стійкий до забруднення водойм, більш плодючий, тому витісняє широкопалого. Довгопалі раки, на відміну від широкопалих, зберігають активність увесь рік. Вони частіше живуть на м'яких, глинистих, мулистих грунтах. Широкопалий рак надає перевагу піщаним або кам'янистим грунтам, зазвичай мешкає в річках, протоках і великих озерах. Останній занесений до Червоної книги.

Майте на увазі, що заборонено добування раків з водойм в окремі періоди протягом року, що зумовлене їхніми фізіологічними особливостями. Такі заборони передбачені Правилами любительського і спортивного рибальства в п. 4.5: ”Забороняється лов раків у нерестовий період, під час линьки і виношування ікри, а також у темну пору доби (пізніше години від заходу сонця та раніше години до його сходу) із застосуванням підсвічування.”

Задля збереження прісноводних раків в природі Правилами любительського і спортивного рибальства встановлено їх мінімальний, допустимий для вилову розмір - не менше 10 см. Також запроваджено обмеження обсягу добового вилову - не більше 30 шт. на одного ловця. Регламентовано і самі знаряддя лову раків.

За незаконне добування раків порушники-браконьєри, окрім штрафу, повинні сплатити збитки у розмірі 25,5 грн. за кожен екземпляр, незалежно від його розмірів.

На сайт Івано-Франківського рибоохоронного патруля